Монтаж сантехнічного обладнання виконується в суворій відповідності з будівельними правилами і нормами. Домашні майстри, найчастіше, відчувають страх перед такими роботами. Цим користуються сервісні компанії, які запитують вельми пристойні гроші за виконання досить простих операцій. Тим часом, кріплення унітазу до підлоги – цілком доступне для самостійного виконання захід. Важливо тільки уважно ознайомитися з існуючими технологіями робіт, вибрати найбільш підходящу, і точно дотримуватися всіх інструкцій.
Незалежно від обраного методу кріплення унітазу, роботи з монтажу починаються зі збірки зливного бачка. Пристрій збирається відповідно до інструкції і закріплюється на призначеному для нього місці. Так само перед установкою унітазу повинні бути підготовлені вузли подачі і відведення води. Існує кілька методів кріплення пристроїв. Основний критерій вибору – матеріал підлоги, на який буде встановлюватися обладнання. Детально розглянемо найпоширеніші способи.
Спосіб №1: установка на дюбелі
Найбільш практичний метод, що дозволяє встановити пристрій з найменшими витратами сил і часу. Оптимальний для використання на рівному гладкому підставі, оскільки найменші перепади висот негативно впливають на якість змиву. Переважно використовувати цей спосіб кріплення для полегшених компактних конструкцій, так як фіксація може виявитися не зовсім надійною. Сантехніки радять встановлювати обладнання на спеціальну прокладку, яку легко можна зробити самостійно зі старого лінолеуму або листа тонкої гуми. Унітаз встановлюється на заготівлю, обводиться по контуру маркером. Після чого гострим ножем або просто ножицями вирізається прокладка потрібної форми.
Пристрій закріплюється до підлоги за допомогою дюбелів або ж спеціальних сантехнічних кріплень. Кріплення зазвичай йде в комплекті з новим обладнанням. Його також можна придбати в спеціалізованих магазинах
Тепер потрібно провести розмітку. На підготовлене для обладнання місце «приміряємо» унітаз і обводимо його по контуру. Прибираємо пристрій. Накладаємо тонкий шар герметика і приклеюємо на нього прокладку. Така конструкція буде найбільш надійною, хоча деякі майстри воліють обходитися зовсім без підкладки. Можна приступати до свердління отворів під кріплення. Як показує практика, якщо якісно наклеїти прокладку і вибрати діаметр бура так, щоб отвори під кріплення були трохи більше за нього, то подальша установка пройде набагато легше. Це обумовлено тим, що гумова підкладка виступає в якості своєрідного «контактного плями» для підлоги та пристрої.
Буває, що потрібно не просто закріпити до підлоги унітаз, але і трохи підняти його. Це актуально у випадку, якщо в квартирі розташовано кілька пристроїв. Тоді останній в системі потрібно підняти приблизно на 3-4 см. У цьому випадку використовують відрізок дводюймовою дошки, яка використовується в якості підставки. Вона вирізається точно по контуру унітазу і укладається на підлогу, поверх неї лягає гумова підкладка. Все це скріплюється герметиком і утворює надійну і міцну конструкцію. Отвори під кріплення свердлимо прямо по прокладці.
Затягувати кріплення на підставі унітазу потрібно дуже акуратно. При надмірному зусиллі можна пошкодити кераміку, з якої виготовлено пристрій
В якості кріплень можна використовувати довгі металеві дюбелі або ж спеціальні сантехнічні кріплення. Останні, зазвичай, йдуть в комплекті з новим обладнанням. Якість закріплення у них приблизно однакова, тому можна використовувати обидва варіанти. Забиваємо в підготовлені в підлозі отвори дюбелі. Встановлюємо унітаз і акуратно прикручуємо його. Потрібно пам’ятати, що при надмірно сильному затягуванні кераміка, з якої виготовлено пристрій, може бути пошкоджена.
Тепер потрібно підключити прилад до каналізації. На цьому етапі особливу увагу приділяємо гофре. Рясно змащуємо обидва її краю силіконом. Один з них вставляємо в розтруб каналізації, а другий одягаємо на випуск унітазу. Всі ділянки з’єднання слід ретельно притиснути пальцями, щоб герметизація була якісною. В якості додаткової міри можна використовувати металізований скотч, яким можна заклеїти стики. Проводимо підключення водопроводу і пристрій готовий до роботи. Існує схожий метод кріплення, який детально представлений на відео.
Спосіб №2: монтаж на клей
З усіх методів як закріпити унітаз до підлоги, цей найбільш простий, але в той же час і найбільш витратний за часом. Для затвердіння епоксидної суміші, яку використовують в якості клею, йде близько 12-15 годин. Такий спосіб можна використовувати тільки на гладкій поверхні. Найчастіше він застосовується для закріплення устаткування на підлогової плитці. Метод дуже простий у виконанні. Спочатку обидві склеювані поверхні потрібно добре очистити від пилу та сміття. Підлогову плитку можна зачистити, щоб зробити більш шорсткою. Це поліпшить адгезію матеріалу. Поверхні обезжирюються будь-яким розчинником або ацетоном.
Готуємо клей. Можна купити готовий епоксидний склад або ж приготувати його самостійно. Для цього потрібно взяти 100 частин епоксидної смоли ЕД-6, 200 частин цементу, 20 частин розчинника або пластифікатора і 35 частин затверджувача. Важлива послідовність додавання компонентів в розчин. Спочатку до 50С розігрівається смола, до неї додається розчинник, після затверджувач і в самому кінці – цемент. Склад потрібно постійно заважати, щоб утворилася пластична, однорідна маса.
Щоб унітаз був надійно зафіксований на місці, підлогове покриття готують: зачищають для кращої адгезії і змащують невеликим шаром клею. Надлишки складу, які виступили під вагою обладнання, відразу ж видаляють вологою ганчіркою
Правильно приготовлену клейову суміш можна використовувати протягом півтора годин. Наносимо її на основу унітазу так, щоб розчин покривав площу не менше 20 кв. см, а товщина шару становила мінімум 4 мм. Підготовлене обладнання встановлюємо на потрібне місце, поєднуючи розтруб каналізації з випуском, і з зусиллям притискаємо його до підлоги. Після чого пристрій залишаємо не менше ніж на 12 годин. Цей термін необхідний для затвердіння клею. Протягом цього часу не рекомендується навіть доторкатися до унітазу. Потім підключаємо обладнання до водопроводу і каналізації.
Спосіб №3: кріплення на тафту
Найчастіше цей метод використовується для установки унітазів на дерев’яну підлогу. Тафтою називається прокладка з міцної деревини, до якої кріпиться обладнання. Товщина дошки, з якої вирізують елемент, відповідний формі опорної стійки унітазу, повинна бути 28-32 мм. Щоб уберегти деталь від вогкості її обов’язково ретельно обробляють оліфою. Для надійного закріплення до підлоги знизу тафти монтують анкера. Найбільш простий варіант – вбиті в шаховому порядку цвяхи, які повинні виступати з деталі на 2-3 см. Виїмка, підготовлена для установки унітазу, заливається цементним розчином. У нього вниз анкерами утапливается тафта. В результаті вона повинна бути з підлогою урівень.
Через приблизно 12 годин, протягом яких розчин остаточно висихає, можна приступати до кріплення обладнання. Пристрій фіксується шурупами. Під їх головки обов’язково укладаються шайби-прокладки з гуми, які допоможуть запобігти можливу псування станини унітазу при затягуванні. Фахівці радять перед роботою змастити шурупи тавотом або графітом, щоб згодом при необхідності їх можна було легко викрутити. Тафту з дерева можна замінити на підкладку з гуми. Її вирізають з листового матеріалу товщиною від 5 до 15 мм, можливо навіть зі старого гумового килимка. Така підкладка повинна бути на 1-2 см менше, ніж опорна стійка унітазу.
Кріплення унітазу на тафту передбачає використання спеціальної дерев’яної вставки. На схемі представлені всі елементи такого кріплення
Способи кріплення стандартного унітазу до підлоги різноманітні. Вони суттєво відрізняються за складністю та часу, який витрачається на монтажні роботи. Важливо правильно вибрати метод кріплення. Він залежить від матеріалу, з якого виконаний підлогу в приміщенні. Роботи з установки можна провести самостійно, але, якщо немає досвіду або бажання, краще звернутися до професіоналів. Вони швидко і грамотно проведуть всі роботи, гарантуючи довгу і бездоганну службу нового обладнання.